—ј“”–Ќ
—атурн, шоста в≥д —онц¤ планета, маЇ дивовижну систему к≥лець. √устина цього газового г≥ганта менше густини води, так що ¤кби сатурн був пом≥щений у велетенський океан, в≥н став би плавати! ќрб≥та сатурна розташована майже вдес¤теро дал≥ в≥д —онц¤, н≥ж орб≥та «емл≥. ÷е означаЇ, що сатурн одержуЇ всього одну соту т≥Їњ к≥лькост≥ тепла ≥ св≥тла, що д≥стаЇтьс¤ «емл≥. ќтже, це холодний мир, його хмарна система, його в≥три дуже схож≥ на аналог≥чн≥ ¤вища на ёп≥тер≥. ѕодорож сатурна по орб≥т≥ навкруги —онц¤ займаЇ 29,5 рок≥в. ќборот навкруги власноњ ос≥ в≥н скоюЇ за 10 годин. „ерез таке швидке обертанн¤ кул¤ сатурна ¤к би сплюснута у полюс≥в ≥ роздута уздовж екватора. ѕлощина к≥лець нахилена до площини орб≥ти на 29∞. “ому при нагл¤д≥ ≥з «емл≥ вид к≥лець поступово м≥н¤Їтьс¤. ѕриблизно прот¤гом року ми бачимо к≥льц¤ максимально широкими; пот≥м, у м≥ру повороту площини к≥лець, њх видима ширина зменшуЇтьс¤, поки через 15 рок≥в ми не почнемо дивитис¤ на площину к≥лець збоку, коли вони практично зникають з вигл¤ду.  ≥льц¤ ц≥ нетверд≥. —в≥тло ¤скравих з≥рок доходить до нас пр¤мо кр≥зь к≥льц¤, причому блиск з≥рок при цьому нав≥ть не зменшуЇтьс¤. ’оча ширина к≥лець р≥вна 400 000 км, в товщину вони мають всього дек≥лька дес¤тк≥в метр≥в! ¬нутр≥шн≥ частини к≥лець звертаютьс¤ навкруги сатурна швидше, н≥ж зовн≥шн≥.  ≥льц¤ в основному складаютьс¤ з м≥ль¤рд≥в др≥бних частинок, кожна з ¤ких звертаЇтьс¤ але орб≥т≥ навкруги сатурна ¤к окремий м≥кроскоп≥чний м≥с¤ць! …мов≥рно, ц≥ "м≥кром≥с¤ц≥" складаютьс¤ з вод¤ного льоду або з кам≥нн¤, покритого льодом. –озм≥р б≥льшост≥ з них - близько метра, але загалом њх розм≥ри коливаютьс¤ в≥д дек≥лькох сантиметр≥в до дес¤тк≥в метр≥в. ¬ к≥льц¤х Ї ≥ крупн≥ш≥ об'Їкти - кам'¤н≥ глиби ≥ уламки до сотень метр≥в в поперечнику. ¬ 1980 р. "¬о¤джер" сфокусував своњ об'Їктиви па к≥льц¤х сатурна ≥ знайшов, що вони Ї безл≥ччю дуже вузьких колечок. ў≥лини м≥ж к≥льц¤ми виникають п≥д д≥Їю сил т¤ж≥нн¤ численних м≥с¤ц≥в, ¤к≥ вимушують к≥льц¤ розщеплюватис¤. „ому у де¤ких планет Ї к≥льц¤? ¬важаЇтьс¤, що планетарн≥ к≥льц¤ утворюютьс¤ в тих випадках, коли м≥с¤ць дуже близько п≥дходить до планети-батька ≥ п≥д д≥Їю приливних сил розриваЇтьс¤ на частини. ¬с≥ газов≥ г≥ганти - ёп≥тер, сатурн, ”ран ≥ нептун - мають к≥льц¤. ÷≥ к≥льц¤ знаход¤тьс¤ поблизу своњх планет. ќрб≥ти крупних м≥с¤ц≥в не проход¤ть усередин≥ к≥лець. якщо великий м≥с¤ць, що складаЇтьс¤ з твердих пор≥д, дуже сильно наближаЇтьс¤ до планети-батька, вона п≥ддаЇтьс¤ розт¤гуванню величезними приливними силами. “а сторона м≥с¤ц¤, ¤кий знаходитьс¤ ближче до планети, випробовуЇ сильн≥ше т¤ж≥нн¤, н≥ж та, що дал≥ в≥д планети. ≤ чим ближче м≥с¤ць до своЇњ планети, тим б≥льше р≥зниц¤ у величин≥ грав≥тац≥йних сил, д≥ючих на ближню ≥ дальню сторони. ќрб≥та м≥с¤ц¤ може проходити так близько в≥д планети, що р≥зниц¤ цих сил ( тобто приливн≥ сили) ви¤витьс¤ достатньо могутньоњ, щоб розколоти звичну тверду породу. “аким чином, к≥льц¤ можуть виникати в результат≥ розриву, роздробленн¤ м≥с¤ц¤ на др≥бн≥ частини грав≥тац≥йними силами планети. Ќе виключено також, що к≥льц¤ Ї матер≥Їю, що залишилас¤ з часу утворенн¤ планети ≥ њњ м≥с¤ц≥в. “итан найкрупн≥ший супутник сатурна, “итан, по своњй величин≥ перевершуЇ планету ћеркур≥й. јстрономи вважають, що цей м≥с¤ць складаЇтьс¤ з р≥вних к≥лькостей камен¤ ≥ вод¤ного льоду. јле найчудов≥шим представл¤Їтьс¤ той факт, що у “итана Ї товстий шар атмосфери, що складаЇтьс¤ головним чином з азоту з де¤кою дом≥шкою ћетану (на «емл≥ в≥н зустр≥чаЇтьс¤ у вигл¤д≥ природного газу). Ќ≥¤кий ≥нший м≥с¤ць у вс≥й —он¤чн≥й систем≥ не маЇ атмосфери. јтмосферний тиск на “итан≥ не набагато б≥льше, н≥ж на «емл≥, зате температура - всього -180∞—. ѕри так≥й температур≥ ћетан ≥снуЇ ¤к у вигл¤д≥ газу, так ≥ у вигл¤д≥ р≥дини, а також ¤к тверда речовина - залежно в≥д конкретних м≥сцевих умов. ќтже “итан в де¤кому розум≥нн≥ схожий на «емлю: там може бути дощ, ≥ сн≥г, ≥ океани, ≥ р≥чки! –≥зниц¤ лише в тому, що все це складаЇтьс¤ не з води, а з ћетану. ¬ажлив≥ в≥дкритт¤ Х 1610 ѕерший нагл¤д сатурна в телескоп √ал≥леЇм. …ого телескоп був недостатньо могутн≥м, щоб роздивитис¤ к≥льц¤, ≥ √ал≥лей записав, що сатурн складаЇтьс¤ з трьох частин. Х 1633 найран≥ша зарисовка сатурна. Х 1655 ’ристи¤н √юйгенс в≥дкриваЇ “итан. Х 1656 ’ристи¤н √юйгенс пов≥домл¤Ї про на¤вн≥сть к≥льц¤ у сатурна. Х 1675  ассин≥ знаходить щ≥лину в к≥льц¤х. Х 1837 ¬≥дкритт¤ щ≥лини ≈нке. Х 1876 ¬≥дкритт¤ пом≥тноњ б≥лоњ пл¤ми. Х 1979 ¬ атмосфер≥ в≥дкрит≥ ам≥ак ≥ ћетан. Х 1980 «ближенн¤ "ѕ≥онера-11" з сатурном. Х 1981 "¬о¤джер-1" одержуЇ зображенн¤ сатурна ≥ “итана. ѕол≥т до сатурна "¬о¤джера-2". Х 1990 Ќагл¤д сатурна за допомогою косм≥чного телескопа "’аббл".